Як я вже казав із Вестфйордів ми чимдуж помчались на південь в сторону Рейк'явіка. У нас ан цей день було заплановано багато чого. Наприклад, відвідини гори Кірк'юфел, одого з найвизначніших і найвідоміших місць Ісландії. І нам дуже пощастило, що в Ісландії в цю пору року так світло вночі, бо до кемпінгу ми доїхали вже пізно "вночі" :) Але про все по порядку.
З Вестфйордів ми по дамбі повернулись на "материкову" частину Ісландії. Погода потроху псувалась, але нас це не турбувало.
По дорозі нам зустрілася ось таке місцеве гаряче джерельце з перевдяшальнею. Щоправда ми поспішали, тому так і не скупались :(
По дорозі ми за'їхали в містечко Стиккісхолмур (Stykkishólmur). З цвікавого там ось така церква у вигляді космічного корабля та досить великий і симпатичний як для такого малого міста порт.
Але ми там затримались ненадовго і тут же погнали далі на захід по порізаній фіордами Ісландській землі.
Поки вдалині не замаячив Кірк'юфелл (Kirkjufell):
А ось і він сам красунчик. Як неважко здогадатись назву свою він отримав від схожості з церквою.
На жаль, під час подорожі ми не знали про відомі водоспади і тому до них не дійшли :(
Потім ми об'їхали найзахіднішу точку "материкової" Ісландії. Там теж мали бути гарні оку місця, але ми щось їх не знайшли. А хоча ні: там таки було місце де випадково копали чи то криницю, чи то погріб і знайшли череп мамонта. Він дійсно здоровецький! Висів наче на вході в погріб під сходами.
Вже далеко за північ ми дістались до кемпінгу.
Наступного дня нас чекала ще одна невелика прогулянка Рейк'явіком - ми їздили на поромі на острів Відей, але про це я вже писав в статті про Рейк'явік. Надвечір в хостелі ми познайомились із парою зі швейцарії, які теж переїхали на деякий час в Ісландію працювати і подорожувати (вони якраз працювали в хостелі).
В останній у нас була ще цікава подорож по південному заходу Ісландії недалеко від аеропорта Кефлавік. Ми побували у відомій Голубій Лагуні (Blue Lagoon) - найвідомішому гарячому джерелі Ісландії. Також ми були ще в одному місці цимось схожим на Хверір (там теж смерділо нелюдськи). А ввечері цього ж дня ми вже сідали в літак аби сказати "бувай" гостинній і мальовничій Ісландській землі. З надією знову туди повернутись...
